Перший очний модуль програми, присвячений методиці «Спогади в коробках» та роботі з курсом «Вступ до історії» для дітей віком 9–12 років, триває у Празі 18–20 вересня 2026 року. Програму розробила координаторка освітніх проєктів Фундації Пилипа Орлика Наталя Омельчук.
Методика передбачає навчання через дослідження, роботу з предметами, особистими історіями та інтерактивними завданнями. Її мета — не лише передати дітям знання про минуле, а й допомогти їм вибудувати власний зв’язок з українською історією.
На початку першого дня учасники познайомилися між собою та з організаторами програми, обговорили очікування, формат і правила роботи. Окрему увагу приділили тому, як сучасні освітні інструменти можуть допомагати дітям за кордоном зберігати зв’язок з українською культурою та історією.
На важливості такого підходу наголосив Андрій Король, перший секретар з гуманітарного співробітництва і зв’язків з українською діаспорою Посольства України в Чеській Республіці. За його словами, інтеграція українців у суспільства країн проживання є природним процесом, однак важливо відрізняти її від асиміляції:
«Проблематика збереження української ідентичності дітей сьогодні особливо актуальна, адже через повномасштабне російське вторгнення збільшилась кількість українців за кордоном не тільки в Чехії, а по всій Європі. Безумовно, потрібна здорова інтеграція, але ми виступаємо проти асиміляції. І, вважаю, проєкт “Корені та крила” – приклад, як можна зберігати українську ідентичність».
Фото: Фундації Пилипа Орлика.
До учасників також звернувся Ростислав Прокопюк, директор Українського інституту в Празі. Говорячи про програму, він пов’язав її назву з необхідністю передавати знання про Україну наступним поколінням. За його словами, робота українських освітян за кордоном допомагає посилювати український голос і не втрачати зв’язок із власним походженням:
«Леся Українка колись сказала таку річ: “Біда навчить, як на світі жить”. А Наталя Омельчук її доповнила і сказала “Історія навчить, як на світі жить”. Тобто, вчитися, щось робити, не бути пасивним, бути разом».
Фото: Фундації Пилипа Орлика.
Від методики — до практики
Після знайомства та презентації програми учасники перейшли до методичних засад викладання та створення освітніх програм. Значну частину дня вони не просто слухали про інструменти, а самі виконували завдання, які згодом зможуть використовувати у роботі з дітьми.
Одним із центральних елементів практичної роботи стала «стрічка часу» — великий паперовий матеріал, за допомогою якого діти мають буквально побачити історичний час і працювати з послідовністю подій.
За словами Наталі Омельчук, саме розуміння хронології є однією з ключових компетентностей, яку має формувати вивчення історії. Для роботи використовується щільна паперова стрічка завдовжки близько 2,75 метра. На ній учні поступово розміщують картки з датами та історичними подіями. Важливим елементом є можливість змінювати їхнє розташування: картки кріпляться за допомогою двостороннього скотчу, а не клею.
Це дозволяє демонструвати дітям, що історичне знання може змінюватися і доповнюватися з появою нових джерел.
«Цей процес, коли діти самостійно “розсувають час”, коли вони сидять з картками, вони думають, вони починаються переносити, переклеювати і краще розуміти тяглість історії», — пояснила Наталя Омельчук.
Фото Фундації Пилипа Орлика.
Під час практичного заняття учасники програми самі розгортали стрічки, наносили на них лінію часу та працювали з матеріалами з конвертів. Таким чином учасники програми могли відчути і зрозуміти, яким буде заняття із дітьми.
Зокрема, йшлося про те, що така робота потребує простору. Під час занять стрічки можуть розкладатися на підлозі, у коридорах або в інших доступних приміщеннях. Йшлося і про те, що перше знайомство дітей із хронологією може потребувати значно більше часу, ніж традиційний 45-хвилинний урок.
Особливо це стосується тем, пов’язаних із поняттями «століття», «тисячоліття», датуванням подій, арабськими та римськими цифрами, а також поняттями «до нашої ери» та «нашої ери».
Саме цим темам присвячене перше заняття курсу «Вступ до історії». Воно також знайомить дітей із поняттями історії, історики та історичних подій.
Учасники програми зазначили, що матеріали курсу можуть бути інтегровані і в інші освітні дисципліни. Такий підхід дозволяє залучати до роботи над історичними темами різних педагогів і поєднувати історію, зокрема, з логікою чи математикою.
«Коробка» як особистий простір учня
Ще одним важливим елементом методики є індивідуальна коробка кожного учня. У ній зберігаються матеріали, з якими дитина працює протягом курсу: блокнот, картки, наліпки, конверти та інші елементи.
Коробка поступово наповнюється матеріалами та стає своєрідним особистим архівом учня.
Окрім коробки, кожна дитина отримує робочий зошит. У ньому містяться матеріали занять, місця для записів, завдань та наліпок. Кожна тема має власну позначку, яка повторюється на відповідному конверті з матеріалами.
Цей принцип створює для дітей додатковий елемент очікування: на кожному занятті вони мають знайти конверт із відповідною позначкою і лише тоді відкрити його. Поступово зошит перетворюється на своєрідний маршрутний лист курсу. Після завершення кожного заняття дитина може позначити пройдений етап відповідною наліпкою.
Історія, яку можна досліджувати
Практична частина першого дня показала учасникам, як методика поєднує роботу з історичними знаннями та дослідницький підхід.
Замість того щоб сприймати історію лише як набір дат і фактів, дитина працює з предметами, картками, документами, особистими історіями та власними припущеннями. Вона має не лише запам’ятати інформацію, а й виконати конкретну дію — розкласти, порівняти, знайти відповідність, поставити запитання, змінити власну версію після появи нового матеріалу.
Саме тому важливою частиною першого дня стало не тільки пояснення методики, а й можливість для педагогів пройти окремі етапи курсу самостійно.
Мар’яна Федорійчук з FREE PEOPLE School у Відні розповіла, що планує використовувати отримані знання під час запуску нового українського освітнього компонента для учнів середніх класів.
«Українська школа у Відні планує запускати новий проект, це саме український компонент для учнів середніх класів, і дана програма буде дуже актуальна у вивченні історії України. Я сподіваюся на “ефект вау”, на те, що діти через практичну діяльність зможуть краще засвоювати матеріал і доторкнутися до історичного часу просто руками».
Для Анжеліки Вовкодав із Іспанії, яка представляє Українську школу “Літачок МРІЯ”, важливим стало поєднання історичних знань із творчими завданнями.
«Проста лінія хронологічного часу перетворилася із нудної у дуже креативну подію для мене, і навіть не тільки для наших дітей, це і цікаві наліпки, і конверти, і купа якихось таких моментів, над якими діти будуть цікаво думати і розвивати не тільки свої історичні знання, а свої креативи».
Протягом навчального року учасники не лише опановуватимуть методику, а й працюватимуть у менторському форматі, обмінюючись власним досвідом та адаптуючи інструменти до потреб дітей у різних українських освітніх середовищах за кордоном.
«Важливо, щоб учитель після цієї програми отримав не просто набір готових матеріалів, а розуміння, як працювати з історією так, щоб дитина сама хотіла її досліджувати. Особливо для українських дітей за кордоном важливо створювати можливість не просто вивчати факти про Україну, а вибудовувати з її історією власний зв’язок», — зазначила Наталя Омельчук.
«Корені та крила: історія, яка об’єднує» — річна освітня та менторська програма Фундації Пилипа Орлика для українських шкіл, громадських організацій, освітніх ініціатив і культурно-освітніх центрів, які працюють з українськими дітьми за кордоном.
Організатор програми — Фундація Пилипа Орлика.
Партнери програми — Посольство України в Чеській Республіці та Український інститут у Празі.
