Студент НаУКМА Євген Костогризов дослідив юридичні та політичні механізми, які могли б призвести до обмеження або позбавлення Росії членства в ООН та місця постійного члена Ради Безпеки. Есе було подано на конкурс #UnRussiaUN, організований Фундацією Пилипа Орлика.
Міністерство молоді та спорту України та ГО «Фундація Пилипа Орлика» підписали Меморандум про співпрацю, який визначає спільні напрями роботи у сферах утвердження української національної та громадянської ідентичності і молодіжної політики.
19 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться Student-Diplomat Roundtable «ШІ, війна і етика: чи може технологія бути нейтральною?». Захід організовують Ukrainian-Gulf Cooperation Platform та ГО «Дипломатія в дії». Круглий стіл об’єднає дипломатів, науковців, представників державних інституцій, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій та студентську молодь для обговорення одного з найактуальніших викликів сучасності — впливу штучного інтелекту на війну, міжнародну безпеку, право та дипломатію.
У лютому 2022 року, коли Рада Безпеки ООН зібралася на екстрене засідання через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, ніхто насправді не очікував іншого результату. Росія сказала «проти» — і заблокувала будь-яку резолюцію. Один голос. Один постійний член. І цілковита безпорадність організації, яка була заснована саме для того, щоб подібне ніколи не повторилося. Ця сцена стала не просто символом конкретної дипломатичної поразки — вона оголила структурну патологію, закладену ще в 1945 році: міжнародна система колективної безпеки виявилася архітектурно нездатною реагувати на агресію того, хто її будував. Тож питання «чи можливо вигнати Росію з ООН?» — це не просто юридична задача, а питання про межі міжнародного права, про логіку реальної політики і, зрештою, про те, яку стратегію має обирати Україна в умовах, коли правила гри написані не для неї.
Проєкт «Корені та Крила: історія, яка об’єднує» Фундації Пилипа Орлика став одним з 14 переможців всеукраїнського конкурсу «Мости солідарності з Україною», який реалізує програма «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження». Він спрямований на інституційне посилення українських освітньо-громадських осередків у країнах Північної Європи та Балтії. Загалом на конкурс надійшло 180 заявок.
Програмна директорка Фундації Пилипа Орлика Ярина Ясиневич взяла участь у XIV Щорічному саміті Робочої групи США–Україна (US-Ukraine Working Group Annual Summit: Ukraine in Wartime. Year Five), який відбувся 17 червня у Вашингтоні. Вона стала експерткою панелі, присвяченої стану демократії та суспільної згуртованості України в умовах повномасштабної війни.
Сучасна система міжнародного права, яка виникла після Другої світової війни, зараз перебуває у стані глибокої кризи. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке у 2026 році триває вже четвертий рік, Організація Об’єднаних Націй показує свою нездатність виконувати головну функцію, закріплену в її Статуті — підтримувати міжнародний мир та безпеку. Ця проблема найбільше помітна в Раді Безпеки ООН, де Росія зловживає правом вето, блокуючи будь-які обов’язкові рішення щодо своєї агресії. Для України це питання не лише справедливості, а й виживання держави. У цьому есе я спробую проаналізувати, чи існують реальні міжнародно-правові механізми для виключення Російської Федерації з ООН або хоча б позбавлення її права голосу в Радбезі.
У Віденському університеті відбулася міжнародна дискусія «A Post-Colonial Conflict? Russia, Imperialism, and the War against Ukraine», присвячена осмисленню російсько-української війни у ширшому контексті імперіалізму, колоніалізму та історичної пам’яті.
