Станом на 2026 рік міжнародна спільнота опинилася в ситуації, яку засновники Організації Об’єднаних Націй у 1945 році воліли б вважати неможливою. Організація, створена «для врятування наступних поколінь від лиха війни», стала майданчиком, де агресор не просто присутній, а й диктує умови за допомогою права вето.
У межах програми «Корені та крила: історія, яка об’єднує» учасники навчання за методикою Наталі Омельчук «Спогади в коробках» зустрілися з Надзвичайним і Повноважним Послом України, кандидатом історичних наук та головним консультантом Фундації Пилипа Орлика Ігорем Харченком. Зустріч відбулася в офісі Фундації та стала окремою частиною освітньої програми для вчителів історії.
25 вчителів історії з різних областей опановували основи методики «Спогади в коробках» на прикладі курсу «Вступ до історії» для учнів 5 класу. Навчання ініціювала та організувала Фундація Пилипа Орлика.
Повномасштабна агресія Російської Федерації проти України загострила дискусію не лише про відповідальність держави-порушника, але й про ефективність самих інституцій глобального врядування. У публічному просторі дедалі частіше лунають заклики до виключення Росії з ООН як форми інституційної санкції. Однак подібні вимоги часто ігнорують фундаментальні юридичні обмеження, закладені в архітектурі самої організації. Формальне виключення Росії є практично нереалізованим, проте найбільш перспективним напрямком є оскарження легітимності її статусу як правонаступника СРСР у Раді Безпеки.
Питання про можливість вигнання Росії з Організації Об’єднаних Націй після початку повномасштабної агресії проти України давно вийшло за межі політичного гасла. Воно стосується не тільки покарання держави-агресора, а й довіри до всієї системи міжнародної безпеки. Якщо держава порушує базові принципи Статуту ООН, окуповує території іншої держави і водночас залишається постійним членом Ради Безпеки, постає питання: чи не стала сама ООН заручницею власної конструкції? На мою думку, Росію майже неможливо виключити з ООН одним формальним рішенням, однак можливо поступово ставити під сумнів легітимність її привілейованого статусу в Організації.
У Кракові обговорили, як зупинити мовну асиміляцію українських дітей у Європі. У Польщі українську мову вже можна обирати на державному випускному іспиті, а кількість шкіл, де її викладають як другу іноземну, продовжує зростати.
12–13 червня 2026 року у Кракові проходить ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Українська мова як іноземна в Польщі» — один із найбільших міжнародних наукових форумів, присвячених викладанню, дослідженню та популяризації української мови за межами України.
Автор: Михальчин Мирослав Андрійович, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
«Організація Об’єднаних Націй була створена не для того, щоб привести людство до раю, а для того, щоб врятувати його від пекла»
— Даґ Гаммаршельд
Сучасна архітектура колективної безпеки, закладена за результатами Другої світової війни, наразі перебуває у стані глибокої дестабілізації. Повномасштабна збройна агресія РФ проти України стала каталізатором екзистенційної кризи Організації Об’єднаних Націй, детермінуючи функціональну неспроможність Ради Безпеки (далі — РБ) у сфері підтримання міжнародного миру. Ситуація, за якої держава-член РБ виступає безпосереднім суб’єктом агресії та застосовує право вето для блокування резолюцій, спрямованих на відновлення суверенітету іншої держави, свідчить про критичну ерозію правових норм Організації.
