Масштаб дослідження
Дослідження охоплює період з лютого 2025 по лютий 2026 року. Автори Сергій Міхальков, Наталія Романишин, Артем Король, Нікіта Головінський, Надя Кельм, Романа Кульчинський, Галина Пастух, Ярина Ясиневич, Оксана Полтавець. Команда Texty.org.ua проаналізувала: 167 941 публікацію з 21 чеськомовного інтернет-медіа дезінформаційного та конспірологічного характеру;
22 283 відео з 26 чеських YouTube-каналів — від суспільних медіа та незалежних видань до праворадикальних і конспірологічних каналів; понад 1,8 мільйона коментарів, у тому числі із залученням міжплатформного аналізу спільних акаунтів на чеському та українському YouTube.
Ключові висновки
Дослідники виявили 55 проросійських наративів у семи тематичних групах: війна в Україні, Росія, США, Європа, Чехія, Україна та міжнародні події. 66% проаналізованих публікацій містили щонайменше один пропагандистський наратив.
Найпоширеніші наративи: «Україна програє війну» (28 095 публікацій), «Миротворча стратегія Трампа» (17 344) та «ЄС і Британія затягують війну в Україні» (12 404). Серед використовуваних меседжів — звинувачення України у злочинах проти людяності, риторика про розпад Європи та виправдання російської агресії через наратив «визволення від нацизму».
Аналіз 381 903 зовнішніх посилань показав, що чеські низькопробні видання безпосередньо спираються на матеріали RT, TASS, RIA Novosti та Telegram-каналів пов’язаних з Росією авторів. Лише на Telegram та telegra.ph ведуть 84 370 посилань — у понад п’ять разів більше, ніж на всі інші соцмережі разом узяті.
Дослідження також задокументувало 577 акаунтів із ознаками ботів або тролів, які одночасно активні в чеському та українському YouTube-сегментах, залишивши понад 238 тисяч коментарів на чеських каналах.
Дискусія
Керівник дослідження Сергій Міхальков пояснив логіку появи проксі-медіа: «Після того, як Європейський Союз наклав обмеження на російські головні інформаційні канали, вони почали шукати інші шляхи. Створення таких сайтів — один із них. Це адаптація, маскування під локальний контент і ефект підсилення». Окремо він застеріг від зневажливого ставлення до так званих «сайтів-сміттярок»: «Частина цих сайтів задіяна в системі мережі правди. Вони наповнюються для того, щоб моделі штучного інтелекту, які навчаються на корпусах даних, також отримували звідти підсилення наративів».
Учасники заходу обговорили методи протидії російській дезінформації та її реальний вплив на суспільно-політичну ситуацію в Чехії.
Програмна директорка Фундації Пилипа Орлика та співавторка дослідження Ярина Ясиневич, яка модерувала захід, підкреслила: «Дослідження, яке сьогодні презентує команда Texty.org.ua, показує: йдеться не про окремі фейки. Йдеться про систему. Мета якої — не обов’язково зробити суспільство проросійським. Часто достатньо зробити його втомленим, роздратованим, недовірливим і байдужим, а відтак сприйнятливим до ворожих наративів».
Посол України в Чехії Василь Зварич наголосив на системному характері загрози: «Перед тим, як рушали танки, працювала пропаганда. Так було за часів нацистської Німеччини, так само діє і сучасна путінська Росія. Спочатку словами готується ґрунт для агресії, а вже потім приходить зброя». Він також звернув увагу на подвійне використання демократичних свобод: «Свобода слова не може бути виправданням для поширення брехні, маніпуляцій, мови ненависті та пропаганди агресії».
Керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей окреслив три ключові напрямки протидії — обмеження майданчиків для пропаганди, створення альтернативного контенту та медіаграмотність — і підкреслив необхідність переходу від пасивного захисту до активних дій: «Виключно захищатися в інформаційній війні недостатньо — так перемоги не здобути. Ефективна стратегія поєднує оборону й наступ. Активна оборона означає не лише реагувати на атаки, а й працювати в інформаційному просторі противника, впливати на порядок денний та доносити свої меседжі до його аудиторії».
Народний депутат України, історик Володимир В’ятрович звернув увагу на глибоке коріння застосовуваних технологій: «Активні заходи — це не обов’язково дезінформація, не обов’язково брехня. Це часом правда, правильно подана, правильно сфокусована, в правильний час». Він також закликав перенести інформаційне протистояння на територію самої Росії: «Нам потрібна своє умовне радіо-свобода 70-х років, яке працювало на Радянський Союз. Ми маємо працювати на поневолені народи Росії — переносити інформаційну війну на її територію».
Чеський політолог Карлового університету Ян Шір розширив рамки проблеми: «Дослідження сфокусоване на маргінальних дезінформаційних ресурсах. Але мені було б дуже цікаво побачити подібний аналіз щодо мейнстрімних медіа. Є побоювання, що результати не надто відрізнялися б, адже чимало з цих наративів уже присутні в чеському інформаційному мейнстрімі».
«Росія використовує соціальні мережі, алгоритми платформ і контент, згенерований штучним інтелектом, щоб підірвати довіру до України, зменшити підтримку західних країн та дестабілізувати демократичні інституції. Жодна країна не може вирішити це самостійно — необхідна міжнародна співпраця, обмін даними та досвідом заради стійкості наших суспільств», — зазначила Юлія Янчук, заступниця директора Департаменту стратегічних комунікацій та промоцій української культури Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
«Це наша спільна боротьба. Чехи і українці не просто спілкуються про загрозу російської пропаганди — вони спільно працюють і спільно шукають рішення», — зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Любош Весели.
Голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук підкреслив стратегічне значення подібних досліджень: «Інформаційний фронт для Росії — один із надважливих способів вести війну. Кремль десятиріччями методично отруює інформаційний простір цілих країн через мережу проксі-ресурсів, роблячи ставку, за заповітами Антоніо Грамші, не на простого виборця, а на тих, хто формує суспільну думку — політиків, журналістів, експертів. Захоплення культурного простору та умів еліт завжди було для Москви не менш важливим, ніж захоплення територій. Саме тому Фундація Пилипа Орлика підтримала це дослідження — ворожу пропаганду треба виявляти, досліджувати і протидіяти їй».
Подальші кроки
За словами організаторів, результати дослідження будуть представлені на конференції в чеському парламенті 29 червня 2026 року. Матеріали планується перекласти чеською та іншими мовами для ширшого розповсюдження в демократичних країнах.
Учасники заходу
Результати дослідження представив Сергій Міхальков, керівник відділу дослідження російської дезінформації у Texty.org.ua.
У дискусії взяли участь:
Любош Весели — Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні;
Ян Шір — чеський політолог, Карлів університет у Празі (онлайн);
Василь Зварич — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці (онлайн);
Володимир В’ятрович — народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики;
Ігор Соловей — керівник Центру стратегічних комунікацій;
Юлія Янчук — заступниця директора Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України;
Ігор Розкладай — медіаюрист, заступник директорки Центру демократії та верховенства права;
Артем Миколайчук — голова правління Фундації Пилипа Орлика.
Модераторка заходу: Ярина Ясиневич, програмна директорка Фундації Пилипа Орлика.
Про організаторів
Texty.org.ua — українське незалежне видання, що спеціалізується на журналістиці даних та дослідженнях дезінформації.
Фундація Пилипа Орлика — українська громадська організація, що здійснює діяльність у сфері публічної дипломатії, протидії дезінформації та підтримки громадянського суспільства.
