Фундація Пилипа Орлика: заява щодо фінансування Суспільного мовника у 2027 році

Унікальний досвід трансформації під час війни

Трансформація Суспільного відбувається з глибинною трансформацією самої Держави. Центральна та Східна Європа, яка створила суспільні мовники на базі колишніх державних, не має прецеденту створення Суспільного під час війни та його розвитку під час повномасштабної війни. Як і Україна, що стартувала не з реформ Бальцеровича, а з глибинної і штучної прив’язаності до росії. Український кейс є дійсно унікальним. Суспільне за цю декаду успішно пройшло обрання трьох складів наглядової ради та правління, що формує інституційну сталість і незалежність цієї важливої для української демократії інституції. Були проведені внутрішні реформи і оптимізація ресурсів, започатковано масштабне оцифрування архівів. Разом з тим, з моменту заснування НСТУ залишається хронічно невирішеною проблемою забезпечення інституційної незалежності суспільного мовника. Рекомендації Ради Європи з 1994 року, Європейський акт про свободу медіа, а зрештою і звіти Європейської комісії суголосно наполягають — фінансова незалежність Суспільного є частиною незалежності самої інституції. Проте, за 10 років держава не змогла виконати свої мінімальні зобов’язання, а значну частину трансформацій профінансували міжнародні партнери.

Інформаційна війна як частина бойових дій

Війна поставила виклик не лише для всієї сфери культури, а й для профільного міністерства, адже пріоритетні видатки йдуть на оборону України. В цій розтяжці є шалена дилема щодо витрати кожної гривні. Водночас, війна – це не лише боротьба за Донеччину, Запоріжчину і Крим. Війна в інформаційному просторі, когнітивна війна, є такою ж частиною війни, не менш страшною і смертоносною, ніж дрони і КАБ-и. Агресор, не маючи шалених успіхів на фронті, системно і прицільно використовує старі і надійні методи впливу для підриву зовнішньої підтримки України та розколу єдності суспільства всередині, не гребуючи ані методами, ані засобами. Жертвами стають всі, незалежно від віку і статі, але найбільш вразливі — діти та підлітки, ті, що мають будувати цю країну після війни. Нормалізуючи катів з НКВД в «Маші і Медведі» чи заманюючи вірусними треками на кшталт sigmaboy, росія всіляко намагається утримати у власному культурному коді нашу молодь, ослаблюючи спротив в майбутньому.

Національний контент — пріоритет після оборони

Виробництво національного, україномовного контенту має стояти в пріоритетах, після виробництва зброї. І в цьому зацікавлена перш за все сама Україна. Світ зацікавлений в безпеці, в добробуті України — лише сама Україна. Україна також має бути зацікавлена у проходженні опорних пунктів кластерів у своїй євроінтеграції, а забезпечення фінансової і інституційної незалежності Суспільного є одним з таких пунктів.

Заклик профінансувати НСТУ у 2027 році

Закон передбачає, що НСТУ має отримати 0,2% від загальної частини видатків бюджету за попередній рік. Утім, ми розуміємо, що ключовою статтею бюджету є оборона країни. Тому, ми закликаємо профінансувати НСТУ у 2027 році в обсязі, що відповідає 0,2% відповідно до Закону, не враховуючи видатки сектору безпеки і оборони (відповідно до даних КМУ), тобто 3,8 млрд грн. Ця сума дозволить не лише підтримувати існування, а й більше інвестувати у виробництво національного контенту як самим Суспільним, так і незалежними виробниками за стандартами Суспільного.

Ми щиро переконані, що належне фінансування Суспільного, медійної і культурної сфери — є довгостроковою інвестицією, яка, серед іншого, дозволить долати наслідки війни в майбутньому.

Заяву підписали

• Центр демократії та верховенства права
• ГО «Інститут масової інформації»
• ГО «Жінки в медіа»
• ГО «Український інститут медіа та комунікації»
• ГО «Платформа прав людини»
• ГО «ДІІ – Україна»
• Фундація Суспільність
• ГО «Лабораторія цифрової безпеки»
• Інститут демократії імені Пилипа Орлика
• ГО «Детектор медіа»
• Громадянська мережа ОПОРА
• Фундація Пилипа Орлика
• Центр досліджень визвольного руху
• Мережа захисту національних інтересів «АНТС»