Практичне заняття присвятили тому, як використовувати музейні колекції країн перебування у роботі з українськими дітьми. Учасники досліджували експозицію, працювали з практичним зошитом.
Учасники говорили про археологію, етнографію та спеціальні історичні дисципліни, які допомагають досліджувати різні періоди та зміни на певній території. Окремо працювали зі «стрічкою часу», яку принесли із собою до музею: порівнювали те, що вже нанесли на неї діти, з історичними матеріалами та предметами, представленими в експозиції.
«Головна мета таких занять — вивести дітей за межі класу, показати їм наочно, що історія — це не підручник, а дослідження предметів, людей, того, коли вони жили і чим користувалися. І для цього не обов’язково мати великий багатоповерховий музей. Більшість музеїв мають окремі колекції або присвячені певному історичному періоду, і їх також можна використовувати для такого формату навчання», — пояснила координаторка освітніх проєктів Фундації Пилипа Орлика Наталя Омельчук.
Для учасників програми важливо було не лише побачити експозицію, а й самим пройти той шлях, який згодом пропонуватимуть дітям.
«Я отримала масу задоволення. Зараз я заходжу в музей разом із практичним зошитом, який Наталя попросила взяти. Тому ми не просто оглядаємо музей теоретично, але й працюємо із зошитом практично, щоб потім передавати цей багаж знань нашим українським дітям», — розповіла Ольга Демченко з української суботньої школи «Вишиванка» в Барселоні (Іспанія).
Софія Місько, яка теж представляє школу «Вишиванка», звернула увагу на можливість поєднувати музейні матеріали з сучасними форматами роботи з дітьми.
«Мені дуже цікаво, і мені здається, що для наших діток потім можна використовувати сучасний метод: запросити їх на екскурсію, показати фотографії звідси, розповісти, що в цей період відбувалося. Мені подобається, що тут старовинне поєднано із сучасним — є анімації, відео, різні підсвічування. Це можна показувати дітям, розповідати, що відбувалося в Україні в той самий період, і порівнювати, чим відрізнялися історичний досвід, традиції та культура», — сказала вона.
Для Ольги Юрченко, засновниці та голови культурно-освітнього центру «Open Door Academy» у Відні (Австрія), практичний формат став способом по-новому говорити з дітьми про музей.
«Для мене це все просто вау! Я захоплена, адже завдяки таким інтерактивним технологіям, зошиту та роботі з атрибутикою, яка є в музеї, ми можемо прищепити дітям любов до історії», — зазначила вона.
Корнел Балог, представник Державного самоврядування українців Угорщини з Будапешта, відзначив можливість використовувати такий підхід не лише у великих музеях.
«Мене найбільше вразило все, що тут можемо побачити, подивитися, потримати в руках. Думаю, цей досвід можна застосовувати в будь-якому музеї, в будь-якому місці й навіть просто під час прогулянки до якогось історичного місця. А система, коли є зошит, у якому потрібно щось відмічати, для мене зовсім нова. Вважаю, що вона дуже ефективна для залучення дітей до навчання», — розповів він.
Юлія Добриніна з Праги (Чехія) як представниця проєкта підтримки мігрантів DOMA, Diakonie ČCE побачила у музейній роботі можливість пов’язувати побачене з українською культурою та сучасними заняттями. Серед експонатів вона звернула увагу на давні предмети, які нагадали їй українські традиції, і вже продумує, як використати це як основу для уроку з майстринею народної творчості.
«Я вже собі в голові малюю різні шляхи, як можна дітей, по-перше, привезти, а по-друге, якось інакше адаптувати ці знахідки. Наприклад, там були зроблені з каменю печатки, і я подумала: це ж наша українська витинанка. В мене є майстриня народної творчості, і я вже знаю, що запрошу її на урок, щоб вона показала дітям, як це робили колись наші предки в Україні», — розповіла вона.
Окрім практичної роботи в музеї, учасники прослухали лекцію «Прогулянка як педагогічний інструмент: теоретичні основи прокладення маршруту навчальної екскурсії», яку прочитав історик Володимир Полторак.
ФОТО Фундації Пилипа Орлика
«Корені та крила: історія, яка об’єднує» — річна освітньо-менторська програма Фундації Пилипа Орлика для українських шкіл, громадських організацій, освітніх ініціатив і культурно-освітніх центрів, які працюють з українськими дітьми за кордоном. У другому сезоні беруть участь 21 представник 11 українських шкіл та освітніх ініціатив із Чехії, Австрії, Угорщини, Іспанії та Словаччини.
Організатор програми — Фундація Пилипа Орлика. Партнери — Посольство України в Чеській Республіці та Український інститут у Празі.
