У Львові завершився другий модуль Літньої школи «Корені та крила: історія, яка об’єднує»

Три дні роботи у Львові об’єднали розмови про історичну пам’ять, права і свободи людини, тоталітарні режими, український визвольний і правозахисний рухи, пам’ять про Майдан і Небесну Сотню, полеглих українських воїнів та відповідальність за збереження людських історій.

Розмова про онлайн-меморіал «Незгасні»

Завершальна зустріч другого модуля розпочалася у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іваничука з розмови з Наталею Кубою — Global L&D Operations and Excellence директоркою в компанії SoftServe, викладачкою Львівського національного університету імені Івана Франка та Львівської політехніки, громадською діячкою.

У центрі розмови була робота з пам’яттю про полеглих українських воїнів та їх вшанування на прикладі онлайн-меморіалу «Незгасні». Наталя Куба розповіла про виникнення ідеї проєкту, роботу команди над цифровою платформою та пошук відповідей на складне питання: як зберігати пам’ять про полеглих не лише через імена, дати та факти, а через історії їхнього життя, цінності й вибір.

Від скорботи до героїзації

Важливою частиною роботи над проєктом стало дослідження потреб різних аудиторій. Команда спілкувалася з військовими, ветеранами, родинами полеглих, освітянами, представниками громадських організацій та місцевого самоврядування. Однією з ключових ідей, сформульованих військовими під час роботи над проєктом, став рух «від скорботи до героїзації».

«Це не має бути якийсь шаблон. Це має бути історія людини, про яку можна розповісти іншим», — наголосила Наталя Куба. Йшлося про необхідність бачити за постаттю героя передусім живу людину — її життєвий шлях, переконання, мотиви та цінності, які визначили її вибір.

Окремою темою розмови стала надзвичайна чутливість роботи з пам’яттю та необхідність діалогу з родинами полеглих. Наталя Куба наголосила: у цій роботі не існує універсальних рішень, натомість особливого значення набувають емпатія, повага та готовність слухати.

«Ми можемо просто бути добрими, уважно дослухатися і підтримувати своєю присутністю», — сказала вона.

Учасники говорили також про практичну складову створення онлайн-меморіалу: перевірку та збереження інформації, пошук місць поховань, можливість додавання спогадів і фотографій, роботу з різними аудиторіями та потенціал використання платформи в освітній роботі.

В основі створення «Незгасних» лежить метод дизайн-мислення, який передбачає не рух від заздалегідь визначеного рішення, а дослідження реальних потреб людей.

Саме ця думка стала важливим приводом для подальшої дискусії з учасниками програми: найкращі рішення народжуються тоді, коли люди приходять не з готовими відповідями, а з готовністю уважно досліджувати проблему, слухати інших і шукати рішення разом.

Практичне заняття «Боротьба за права»

Продовженням завершального дня стало практичне заняття «Боротьба за права», яке провела координаторка освітніх програм Фундації Пилипа Орлика Наталя Омельчук.

Учасники працювали з темою правозахисного руху в Україні та історіями людей, які наважувалися протистояти системі, відстоювати людську гідність, права і свободи. «Це розмова про пошук шляхів, про справедливість, про людей, які приймають рішення йти проти системи, шукати справедливості, шукати захисту своїх прав і свобод», — наголосила Наталя Омельчук.

Під час практичної частини вчителі об’єдналися в команди, працювали з матеріалами про представників правозахисного руху, досліджували їхні історії та презентували результати спільної роботи.

Важливою частиною заняття стало обговорення того, як працювати з такими темами у школі, спонукати учнів не лише запам’ятовувати історичні факти, а аналізувати людські вчинки, мотиви та рішення. Особливу цінність для педагогів мають безпосередні розмови з науковцями та дослідниками, які дають змогу глибше осмислювати складні сторінки історії, знайомитися із сучасними науковими підходами та переносити ці знання й досвід у роботу з учнями.

Коло рефлексій і підсумки модуля

Завершився другий модуль спільним колом рефлексій. Учасники говорили про три дні роботи у Львові, зустрічі зі спікерами, відвідані простори, отриманий досвід та практичні інструменти, які планують використовувати у своїй роботі вже з нового навчального року.

Особливу цінність програми вчителі побачили у можливості не лише отримати нові знання, а й одразу зрозуміти, як використовувати їх у роботі з учнями. «Якщо минулого разу я думала тільки, як це все запам’ятати, то зараз я візьму п’ять готових завдань із розумінням, як я буду їх реалізовувати, і баченням цих уроків зі складними кейсами та ідеями для обговорення. Я їду з цілим розділом громадянської освіти, який буду використовувати з вересня», — розповіла учасниця програми.

У фінальному колі вчителі багато говорили про людей, з якими зустрілися протягом трьох днів, про простори, що також стали частиною навчального досвіду, про силу професійної спільноти та необхідність не залишатися наодинці зі складними питаннями. «У нас є оце “я”, але у нас немає оцього “ми”. А нам треба навчатися об’єднуватися», — прозвучало під час підсумкової розмови.

Що далі

Саме поєднання знань, практичної роботи, особистого досвіду та живого діалогу стало одним із головних результатів другого модуля.

Упродовж трьох днів учасники не лише говорили про складні сторінки української історії, історичну пам’ять, свободу, права людини та відповідальність. Вони шукали способи перенести ці розмови до шкільних класів — навчити учнів бачити за історичними процесами людину, аналізувати її вибір, ставити запитання, дискутувати та самостійно шукати відповіді.

Другий модуль завершився, але робота програми триває. Попереду — нові зустрічі, спільна робота та подальший пошук інструментів, які допомагають учителям говорити з молоддю про історію України не лише як про минуле, а як про досвід, що формує наше розуміння свободи, відповідальності та власного вибору сьогодні.

Про другий день модуля ми раніше писали.