Досвід ідентифікації українців в Аушвіці: Олеся Ісаюк виступила в Інституті Пілецького у Варшаві
Запрошена дослідниця Фундації Пилипа Орлика, історикиня Олеся Ісаюк взяла участь у заході «Приймаючи нове, зберігаючи старе: дослідження фашизму, комунізму та тоталітаризму у 2020-х», що відбувся в Інституті Пілецького у Варшаві 15 жовтня. Її виступ «Пазл у сліпій зоні: досвід ідентифікації та категоризації українців в Аушвіці (1941–1945)» («Puzzle inside of a blind zone: experience of identifying and categorizing of Ukrainians in Auschwitz (1941–1945)») був присвячений досвіду ідентифікації українців серед в’язнів нацистського концтабору Аушвіц.
Доповідь стала результатом дослідницького проєкту, реалізованого за підтримки Фундації Пилипа Орлика. Його мета — доповнення електронної бази даних українців, ув’язнених в Аушвіці.
За словами Олесі Ісаюк, дослідження показало, що ідентифікація українців у документах концтабору ускладнена кількома чинниками. Нацистська система реєстрації фіксувала в’язнів за громадянством, через що українці опинялися в категоріях громадян різних держав. Водночас вони становили неоднорідну групу, до якої належали військовополонені Червоної армії, члени українського націоналістичного підпілля, примусові робітники, депортовані з прикордонних територій українці та євреї із Закарпаття.
За словами Олесі Ісаюк, для встановлення українського походження недостатньо одного універсального критерію. Дослідниця аналізувала написання імен і прізвищ у німецьких та польських документах, місця народження, мову повсякденного спілкування та релігійну належність. Зіставлення цих даних дає змогу точніше ідентифікувати людей і відновлювати їхні історії.
«Досвід формування бази даних українських в’язнів Аушвіцу чітко свідчить про те, що використання, на перший погляд, традиційних описових методів здатне продемонструвати нові грані тоталітарних практик», — наголосила Олеся Ісаюк.
Дослідження також виявило розбіжності між даними європейських і російських архівних баз. Їх зіставлення та перевірка інформації за різними джерелами допомагають відновити точніші відомості про в’язнів і побачити, як тоталітарні режими впливали на ідентичність людей та пам’ять про них.
Нагадаємо, що у рамках Днів європейської спадщини у Львові Олеся Ісаюк провела лекцію «Як знайти свого: досвід ідентифікації українців у списках в’язнів Аушвіцу».
