Skip to main content

Досвід ідентифікації українців в Аушвіці: Олеся Ісаюк виступила в Інституті Пілецького у Варшаві

Запрошена дослідниця Фундації Пилипа Орлика, історикиня Олеся Ісаюк взяла участь у заході «Приймаючи нове, зберігаючи старе: дослідження фашизму, комунізму та тоталітаризму у 2020-х», що відбувся в Інституті Пілецького у Варшаві 15 жовтня. Її виступ «Пазл у сліпій зоні: досвід ідентифікації та категоризації українців в Аушвіці (1941–1945)»  («Puzzle inside of a blind zone: experience of identifying and categorizing of Ukrainians in Auschwitz (1941–1945)») був присвячений досвіду ідентифікації українців серед в’язнів нацистського концтабору Аушвіц.

 |  Секретар Фундації  | 
Олеся Ісаюк за столом представляє доповідь про ідентифікацію українців в Аушвіці, на екрані — слайд з пазлом
Олеся Ісаюк

Доповідь стала результатом дослідницького проєкту, реалізованого за підтримки Фундації Пилипа Орлика. Його мета — доповнення електронної бази даних українців, ув’язнених в Аушвіці.

За словами Олесі Ісаюк, дослідження показало, що ідентифікація українців у документах концтабору ускладнена кількома чинниками. Нацистська система реєстрації фіксувала в’язнів за громадянством, через що українці опинялися в категоріях громадян різних держав. Водночас вони становили неоднорідну групу, до якої належали військовополонені Червоної армії, члени українського націоналістичного підпілля, примусові робітники, депортовані з прикордонних територій українці та євреї із Закарпаття.

За словами Олесі Ісаюк, для встановлення українського походження недостатньо одного універсального критерію. Дослідниця аналізувала написання імен і прізвищ у німецьких та польських документах, місця народження, мову повсякденного спілкування та релігійну належність. Зіставлення цих даних дає змогу точніше ідентифікувати людей і відновлювати їхні історії.

«Досвід формування бази даних українських в’язнів Аушвіцу чітко свідчить про те, що використання, на перший погляд, традиційних описових методів здатне продемонструвати нові грані тоталітарних практик», — наголосила Олеся Ісаюк.

Дослідження також виявило розбіжності між даними європейських і російських архівних баз. Їх зіставлення та перевірка інформації за різними джерелами допомагають відновити точніші відомості про в’язнів і побачити, як тоталітарні режими впливали на ідентичність людей та пам’ять про них.

Нагадаємо, що у рамках Днів європейської спадщини у Львові Олеся Ісаюк провела лекцію «Як знайти свого: досвід ідентифікації українців у списках в’язнів Аушвіцу».