До роботи Форуму долучилися представниці Фундації Пилипа Орлика — членкиня правління Світлана Квітницька та керівниця напряму культурних ініціатив Ольга Сало, яка модерувала одну з панельних дискусій.
Під час виступу на панелі про екстрене реагування і раннє відновлення пошкоджених пам’яток чи колекцій Світлана Квітницька говорила про важливість роботи з українським бізнесом, його зацікавленість у співпраці з метою порятунку культурної спадщини. Досі основним зовнішнім джерелом фінансування відновлення пошкодженої війною спадщини є міжнародна допомога. Внесок українського бізнесу є значним, проте суттєво меншим. І одна із причин – відсутність налагодженої партнерської комунікації між секторами культури та бізнесу. За словами Світлани Квітницької ефективна співпраця починається із заздалегідь вибудуваних зв’язків, чіткого розуміння завдань і довіри між партнерами.
«Працюючи у Фундації Пилипа Орлика, зробила висновок: починати діяти потрібно до кризи, а не після неї. Партнери відгукуються охочіше, коли запит іде від організації, з якою вже є позитивний досвід комунікації і співпраці, якій довіряють. Реагування на виклики війни потребує негайності і оперативності, а коли вже вибудувана взаємна довіра, спільна мова – це зберігає дорогоцінний для культурних цінностей час», — зазначила Світлана Квітницька.
Ольга Сало, керівниця культурних проєктів Фундації Пилипа Орлика і керівниця Координаційного центру з евакуації загрожених колекцій, модерувала панель, присвячену викликам евакуації культурної спадщини. Важливою особливістю цієї розмови стало те, що в одній панелі було обговорено виклики не лише з переміщення музейних колекцій, але також архівів та унікальних бібліотечних фондів.
«Організація евакуації стосується не тільки, і навіть не стільки самого процесу переміщення. Це низка викликів, система завдань, які стосуються демонтажу, упакування, пошуку належного приміщення, документування, оцифрування, підтримки колекції в належному стані впродовж всього часу. І окремим великим питанням є – як ці музейні, архівні, бібліотечні пам’ятки не зробити невидимими для дослідників, як залишити діяльними інституції, основним завданням яких – збереження і робота з цими цінними джерелами інформації», – окреслила розмову Ольга Сало.
Окремою темою Форуму стала викрадена РФ українська культурна спадщина. За наведеними під час заходу даними, йдеться приблизно про 7,8 мільйона ідентифікованих культурних цінностей, які були вивезені або викрадені. Водночас реальний масштаб втрат є значно більшим.
Форум став продовженням роботи, започаткованої у 2023 році Міжнародним форумом з безпеки культурної спадщини «Війна в Україні: Битва за культуру». Якщо тоді головним завданням були координація українських та міжнародних ініціатив, підтримка культурних інституцій і підготовка до відновлення пошкодженої спадщини, нині акцент зміщується на систематизацію накопиченого досвіду.
«Нам важливо не лише визначити, що потрібно робити, а й хто, коли і за допомогою яких механізмів має це робити», — зазначив ініціатор і куратор Форуму, генеральний директор Національного музею Революції Гідності, співзасновник Агенції стійкості культури Ігор Пошивайло.
Під час Форуму відкрили міжнародну виставку «Що ми обрали врятувати. Історії з місій порятунку культурної спадщини в Україні». Вона розповідає про людей, рішення та конкретні дії, завдяки яким під час війни вдається рятувати культурну спадщину.
Наразі виставку можна побачити на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», поруч із пошкодженим російською атакою Успенським собором.
Наступним кроком має стати підготовка аналізу результатів Форуму та Дорожньої карти дій із конкретними пріоритетами й рішеннями — від екстреного реагування до сталої системи захисту української культури.
Організаторами Форуму стали Агенція стійкості культури, Національний музей Революції Гідності, Cultural Emergency Response та Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».
Партнерами — Чорноморський регіональний хаб CER, Europa Nostra, European Cultural Hub, Ukraine Fulbright Circle, Інститут міжнародної освіти та Музей книги і друкарства України.
