Відбувся перший Student-Diplomat Roundtable: «ШІ, війна і етика: чи може технологія бути нейтральною?»

Захід об’єднав представників дипломатичного корпусу, сектору безпеки, експертного середовища та студентської молоді для обговорення одного з найактуальніших викликів сучасності – впливу штучного інтелекту на міжнародну безпеку, характер збройних конфліктів та етичні межі застосування новітніх технологій.

Модераторами круглого столу виступили засновниця та директорка Ukrainian-Gulf Cooperation Platform, членкиня правління ГО «Дипломатія в дії» Ауріка Матвей та Chief Operations Officer організаційного відділу Ukrainian-Gulf Cooperation Platform, голова організаційного відділу та аналітикиня регіону Північної Європи ГО «Дипломатія в дії» Дарина Чижова.

Почесними гостями заходу стали Надзвичайний і Повноважний Посол України Сергій Корсунський, Надзвичайний і Повноважний Посол України Роман Безсмертний, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Сербія Олександр Литвиненко, представник Міністерства оборони України при Постійному представництві України при Організації Обʼєднаних Націй Артем Колотюк та науковий радник Фундації Пилипа Орлика Олег Заярний.

Особливістю першого Student-Diplomat Roundtable став формат модерованої дискусії, який передбачав не лише відповіді почесних гостей на запитання модераторів, а й активне залучення молоді до обговорення. Учасники заходу мали можливість ставити запитання дипломатам та експертам, висловлювати власні позиції щодо порушених проблем, коментувати озвучені думки та долучатися до фахової дискусії.

Водночас діалог був двостороннім: почесні гості зверталися із зустрічними запитаннями до молодих учасників, цікавилися їхнім баченням ролі штучного інтелекту у сфері міжнародної безпеки, етичних меж застосування новітніх технологій та майбутнього міжнародного регулювання. Такий формат дозволив створити справжній простір для міжпоколіннєвого обміну думками, де студенти та молоді фахівці виступали не лише слухачами, а повноцінними учасниками професійної дискусії нарівні з досвідченими дипломатами та експертами.

Дискусія була побудована навколо семи ключових тематичних блоків, кожен із яких порушував складні питання, що сьогодні перебувають у центрі міжнародних дебатів щодо розвитку штучного інтелекту.

Першим питанням стало майбутнє міжнародного регулювання автономних систем озброєння. Учасники разом із Надзвичайним і Повноважним Послом України Сергієм Корсунським обговорили, чи готова міжнародна спільнота до впровадження превентивних обмежень на окремі види автономної зброї. Дискусія охопила проблематику випереджального регулювання нових технологій, співвідношення між безпекою та інноваціями, а також труднощі досягнення міжнародного консенсусу в умовах зростаючої конкуренції між державами у сфері високих технологій.

Другий тематичний блок був присвячений впливу військового штучного інтелекту на міжнародну систему стримування. Разом із Надзвичайним і Повноважним Послом України Романом Безсмертним учасники аналізували, як поява потужних систем військового ШІ може змінювати поведінку держав ще до початку конфлікту. Особливу увагу було приділено ризикам нової технологічної гонки озброєнь, зміні стратегічних розрахунків держав та потенційному впливу штучного інтелекту на стабільність міжнародного порядку.

Одним із найважливіших стало обговорення відповідальності технологічних компаній у сучасних конфліктах. Учасники розглянули питання, чи можуть корпорації, що розробляють алгоритми штучного інтелекту, залишатися «поза політикою», якщо їхні технології використовуються у військових операціях, інформаційних кампаніях або системах розвідки. Дискусія порушила питання корпоративної етики, суспільної відповідальності бізнесу та ролі приватного сектору у формуванні сучасного безпекового середовища.

Окремий блок був присвячений співвідношенню національної безпеки та прав людини. Разом із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Сербія Олександром Литвиненком учасники обговорили можливості використання штучного інтелекту для моніторингу загроз, виявлення ризиків та аналізу великих масивів даних. Водночас увага була зосереджена на потенційних загрозах для приватності, ризиках надмірного спостереження та необхідності забезпечення демократичного контролю за використанням таких технологій.

П’ятий тематичний блок торкався одного з найскладніших етичних викликів сучасності – права автономних систем самостійно ухвалювати рішення про застосування сили. Разом із науковим радником Фундації Пилипа Орлика Олегом Заярним учасники аналізували, чи може машина брати участь у процесі прийняття рішень, від яких залежить людське життя. Значна увага була приділена принципу «meaningful human control» (значущого людського контролю), який дедалі частіше розглядається як один із фундаментальних принципів міжнародного регулювання автономних озброєнь.

Шосте питання стосувалося морального виміру використання штучного інтелекту у військовій сфері. Учасники дискутували про те, чи може ШІ залишатися лише нейтральним інструментом у руках людини, чи сама його інтеграція у процес прийняття рішень змінює характер людської відповідальності. У межах обговорення порушувалися питання етики, довіри до алгоритмів, а також впливу технологій на моральний вибір військових, політичних керівників і суспільства загалом.

Завершальний тематичний блок був присвячений використанню штучного інтелекту у військовій розвідці та підтримці ухвалення рішень. Разом із представником Міністерства оборони України при Постійному представництві України при ООН Артемом Колотюком учасники розглянули дилему взаємодії людини та алгоритму в умовах бойових дій. Центральним стало питання: чи має командир довіряти рекомендаціям системи штучного інтелекту, якщо вона демонструє надзвичайно високий рівень точності, та хто нестиме відповідальність у випадку помилки – людина чи система.

Протягом усієї дискусії учасники неодноразово поверталися до головної теми заходу – чи може технологія бути нейтральною. Попри різні підходи та погляди, більшість виступів об’єднувала думка про те, що штучний інтелект не існує поза політичним, правовим та етичним контекстом. Саме тому його розвиток потребує не лише технологічних інновацій, але й відповідальних механізмів міжнародного регулювання, які дозволять забезпечити безпеку, захист прав людини та збереження людського контролю над критично важливими рішеннями.

Завдяки активній участі студентів та почесних гостей захід став не лише майданчиком для обговорення сучасних викликів, але й простором для міжпоколіннєвого діалогу, обміну досвідом та формування нових підходів до осмислення ролі штучного інтелекту в міжнародних відносинах та безпековій політиці XXI століття.