Другий модуль літньої школи «Корені та крила: історія, яка об’єднує»
10 липня у Львові розпочався другий модуль Літньої школи в межах менторської програми «Корені та крила: історія, яка об’єднує», яку Фундація Пилипа Орлика реалізує для вчителів історії та гуманітарних дисциплін українських шкіл.
Перший день: складні теми історичної пам’яті
Перший день навчання відбувся у Львівському культурному хабі та був присвячений роботі зі складними й травматичними сторінками історії, питанням історичної пам’яті та пошуку підходів, які допомагають говорити про них з учнями. Організаційний партнер події — Львівський культурний хаб.
Тема — «Права і свободи людини: боротьба під час війни» — об’єднала розмову про злочини тоталітарних режимів, порушення прав людини, культуру пам’яті та осмислення історичних паралелей між трагедіями ХХ століття і сучасною російсько-українською війною.
«Тема другої зустрічі Літньої школи — як говорити з учнями про трагедії. На різних історичних матеріалах ми разом із вчителями шукаємо підходи до розмови з дітьми про трагічні події ХХ століття та сучасності. Однією з методичних основ нашої роботи стали матеріали проєкту „Биківня, Бабин Яр, Буча — між масакрою та пам’яттю про неї”, які дають можливість показати, як працювати зі складними темами на уроках історії», — розповіла Наталя Омельчук, координаторка освітніх програм Фундації Пилипа Орлика.
Як формується колективна пам’ять: лекція Ольги Сало
До роботи з учасниками долучилася Ольга Сало — керівниця напряму культурних ініціатив Фундації Пилипа Орлика, яка понад 15 років працює у сфері культурної спадщини, музейної справи, культурної політики та політики національної пам’яті.
Під час зустрічі вона говорила про механізми формування колективної пам’яті та про те, як змінюється суспільне сприйняття історичних подій із плином часу. На прикладі Революції Гідності та вшанування Героїв Небесної Сотні учасники розглядали, як пам’ять зберігається і формується завдяки роботі інституцій, громадським практикам і меморіалізації, а також як переосмислення минулого впливає на розуміння сучасності, суспільних цінностей і майбутнього України.
«Дуже цікаво простежити, як змінюється ставлення до однієї й тієї самої події, як пам’ять цілеспрямовано зберігається і формується завдяки певним інституціям, громадським практикам, практикам меморіалізації та вшанування. Водночас ця пам’ять залишається живою і гнучкою: вона може трансформуватися і впливати на ширші висновки про майбутнє України, про цінності, заради яких ми боремося, та про вибір майбутнього шляху для нашої країни», — зазначила Ольга Сало.
Перший день поєднав презентацію методичних матеріалів, дискусії та практичну роботу. Особливу увагу приділили тому, як перетворити розмову про історичні трагедії на простір для осмислення, формування критичного мислення та відповідального ставлення до минулого.
Музична зустріч з Мартою Кузій
Завершився день музичною зустріччю з Мартою Кузій — піаністкою, доценткою кафедри культурології Українського католицького університету, публіцисткою, лекторкою та культурною дипломаткою, яка популяризує українську класичну музику.
Зустріч з Мартою Кузій продовжила розмову про історичну пам’ять та українську ідентичність, але вже мовою музики. Марта Кузій провела учасників крізь різні періоди розвитку української музичної культури, розповідаючи про композиторів, виконавців і культурних діячів, які формували українське звучання. Такий формат дав можливість поглянути на історію через взаємозв’язок подій, людей, культурних процесів і музики, яка зберігає пам’ять про минуле та допомагає краще зрозуміти власну культурну ідентичність.
