Skip to main content

Постать політика, мовний портрет і цифрове волонтерство: у Музеї Майдану оголосили переможців конкурсу студентських наукових робіт

У Національному музеї Революції Гідності підбили підсумки VI Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт на тему Революції Гідності в межах здобуття Відзнаки імені Сергія Кемського. Цьогоріч надійшло 29 заявок від 32 учасників із дев’яти областей України.  Дослідження учасників охопили різні аспекти Революції Гідності — від мовного портрета Майдану й ролі політичних діячів до використання соціальних мереж для організації медичного волонтерства. 

 |  Секретар Фундації  | 
Сертифікати Національного музею Революції Гідності та нагородні сертифікати Фундації Пилипа Орлика для переможниць конкурсу
Автор фото Богдан Пошивайло

“Конкурс сьогодні є інвестицією у нашу стійкість. Адже допоки ми пам’ятаємо про Героїв, відстоюємо цінності Майдану, ми самостійно розбудовуємо свою державу і впливаємо на її майбутнє. Впевнена, що молодь сьогодні є рушієм змін, тож нехай ці зміни починаються саме зі знання історії, з пам’яті про усіх, хто поклав своє життя за незалежність України”, — наголосила керівниця напряму культурних ініціатив Фундації Пилипа Орлика, колишня заступниця директора Національного музею Революції Гідності, ініціаторка конкурсу студентських наукових робіт на здобуття Відзнаки імені Сергія Кемського Ольга Сало.

Ольга Сало виступає на оголошенні переможців конкурсу студентських наукових робіт у Національному музеї Революції Гідності
Ольга Сало. Автор фото Богдан Пошивайло

Мета конкурсу — не лише досліджувати цей період історії, а й пам’ятати Героїв, які боролися заради нашої свободи.

Перше місце здобула Анастасія Кривенко, студентка Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Вона дослідила роль соціальних мереж у забезпеченні медичних волонтерських загонів ресурсами під час Революції Гідності. Зазначила: ця робота стала своєрідним викликом.

“Тема мене зацікавила обсягом досліджуваного матеріалу та потребою аналітичного мислення, але найголовніше тим, що за цим усім стояли людські життя, які необхідно було врятувати попри все, — розповіла Анастасія.

Друге місце посіла Руслана Кістечок, студентка Національного університету «Львівська політехніка», яка досліджувала постать Андрія Парубія під час Революції Гідності. Раніше вона посіла третє місце у Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт Фундації Пилипа Орлика «Чи можливо вигнати росію з ООН?».

Третє місце здобула Антоніна Заїка, студентка Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (Миколаїв), із дослідженням мовного портрета Революції Гідності.

Переможниці долучилися до церемонії онлайн і представили свої роботи гостям та членам журі.

Оголошуючи переможницю, яка досліджувала постать Андрія Парубія голова ГО «Родина Героїв Небесної Сотні», дружина Героя Небесної Сотні Андрія Дигдаловича Наталія Дигдалович наголосила на значенні дослідження історії для молодого покоління.

“Я маю надію на те, що в майбутньому школярі вивчатимуть, хто такі Герої Небесної Сотні, яким був політик Андрій Парубій і яким чином вони вплинули на боротьбу України за її незалежність”, — розповіла Наталія Дигдалович.

Наталія Дигдалович із сертифікатами Руслани Кістечок за друге місце у конкурсі імені Сергія Кемського
Наталія Дигдалович. Автор фото Богдан Пошивайло

До складу журі конкурсу увійшли:

  • Ігор Пошивайло — в. о. генерального директора Національного музею Революції Гідності, кандидат історичних наук;
  • Олег Заярний — науковий радник Фундації Пилипа Орлика, доктор юридичних наук, професор кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка;
  • Олена Охрімчук — начальниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ Українського інституту національної пам’яті;
  • Денис Яшний — кандидат історичних наук, науковий співробітник Національного музею Революції Гідності;
  • Павло Романюк — доцент кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, координатор Центру виборчого права, радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА;
  • Ірина Коваленко — наукова співробітниця Європейського університету Віадріна (Франкфурт-на-Одері, Німеччина);
  • Анастасія Горькова — кандидатка наук у сфері музеєзнавства та пам’яткознавства, заступниця генерального директора Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток;
  • Марія Цип’ящук — правозахисниця, викладачка, тренерка з прав людини та виборчих прав;
  • Оксана Узлова — літературознавиця, перекладачка, менеджерка БО «Українське Фулбрайтівське Коло».

Оцінюючи роботи, науковий радник Фундації Пилипа Орлика, член журі Олег Заярний відзначив їхню дослідницьку глибину та практичну цінність.

“Цьогоріч учасники конкурсу продемонстрували глибоке і всебічне дослідження різних аспектів впливу Революції Гідності на розвиток громадянського суспільства в Україні та вектори на повоєне відновлення. Оцінюючи роботи, можу констатувати, що більшість з них характеризуються не лише авторським поглядом на наслідки Революції Гідності для сучасної України, але і цінними рекомендаціями з удосконалення різних напрямів діяльності держави, суспільно-економічних і правових процесів, які розвиваються в Україні”, — зазначив Олег Заярний.

Олег Заярний, науковий радник Фундації Пилипа Орлика, у Національному музеї Революції Гідності
Олег Заярний. Автор фото Богдан Пошивайло

Відзнака імені Сергія Кемського реалізується за фінансової підтримки Фундації Пилипа Орлика.

“Сьогодні особливо важливо говорити про меморіалізацію як живу дію – коли пам’ять не обмежується словами, а стає нашим учинком. Відзнака імені Сергія Кемського дає молоді можливість досліджувати, осмислювати й передавати далі знання про нашу історію. Фундація Пилипа Орлика пишається тим, що є частиною цього процесу, і дякує партнерам за співпрацю, а учасникам – за цікавість, наполегливість і змістовні роботи”, — зауважила Світлана Квітницька, членкиня правління Фундації Пилипа Орлика.

Світлана Квітницька, членкиня правління Фундації Пилипа Орлика, в експозиції Національного музею Революції Гідності
Світлана Квітницька. Автор фото Богдан Пошивайло

В. о. генерального директора Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло наголосив на важливості дослідження та збереження пам’яті.

“Наша ідентичність визначається нашою пам’яттю. Саме тому пам’ять важливо досліджувати, зберігати, документувати і популяризувати. Допоки ми знаємо, пам’ятаємо, ми самі визначаємо наше майбутнє. Вдячний учасникам та організаторам, членам журі за увагу до тем травматичної історії”, — підсумував Ігор Пошивайло.

Ігор Пошивайло із сертифікатами Анастасії Кривенко за перше місце у конкурсі імені Сергія Кемського
Ігор Пошивайло. Автор фото Богдан Пошивайло

Координаторка конкурсу в межах здобуття Відзнаки імені Сергія Кемського, завідувачка сектора освітньої роботи меморіально-просвітницького відділу Національного музею Революції Гідності Наталія Дараган розповіла про результати за весь час проведення конкурсу.

“Сьогодні конкурс продовжує те, що було важливим для самого Сергія Кемського, – думати, досліджувати, аналізувати й відповідально говорити про суспільство та майбутнє України. Загалом за весь час, з 2018 по 2026 рік, Конкурс охопив 335 учасників зі 130 навчальних закладів” — розповіла Наталія Дараган.

Наталія Дараган виступає на оголошенні переможців конкурсу студентських наукових робіт імені Сергія Кемського
Наталія Дараган. Автор фото Богдан Пошивайло

Відзнаку  імені Сергія Кемського заснували Національний музей Революції Гідності та громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» в межах проєкту «Відзнаки Героїв». Її мета — досліджувати Революцію Гідності та зберігати пам’ять про Героїв, які боролися за свободу України.

Сергій Кемський — історик, політолог, журналіст, Герой України, Герой Небесної Сотні. Публікувався у друкованих та онлайн-виданнях, перекладав з англійської, був співзасновником Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив. 20 лютого 2014 року він загинув від кулі на вулиці Інститутській. Йому було лише 32 роки.