У міжнародному науковому виданні Regional and Local Studies, що індексується в наукометричній базі Scopus, опубліковано статтю «Memory and Loss in Post-war Smart City Reconstruction: Digital Archives and Cultural Heritage in Zaporizhzhia, Ukraine» («Пам’ять і втрата у повоєнній відбудові розумного міста: цифрові архіви та культурна спадщина міста Запоріжжя, Україна»).
Петро Катеринич, доктор філософії, викладач Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Повномасштабна війна поставила перед Україною новий виклик — необхідність не лише відбудувати зруйновані міста, а й зберегти їхню історичну пам’ять. Робота над матеріалом тривала близько шести місяців. За цей час дослідники узагальнили матеріал щодо культурної спадщини Запорізького регіону, проаналізували ризики, спричинені війною, а також відібрали ті цифрові інструменти, які можуть реально використовувати українські територіальні громади.
За словами Олега Заярного, публікація є одним із практичних результатів реалізації державного наукового проєкту, спрямованого на пошук сучасних цифрових рішень для відновлення українських міст.
Саме тому автори дослідження пропонують інтегрувати цифрові інструменти у концепцію Smart City — розумного міста, де сучасні технології працюють не лише для розвитку інфраструктури, а й для збереження культурної пам’яті.
Йдеться про створення цифрових архівів, електронних музеїв, інтерактивних карт, віртуальних екскурсій та інших цифрових сервісів, які дозволять зберегти інформацію навіть у разі фізичної втрати об’єктів культурної спадщини. Для дослідження автори обрали саме Запорізьку територіальну громаду — один із найбільших прифронтових регіонів України. Однак запропонована модель не обмежується лише Запоріжжям.
«Основна ідея статті — показати механізм, як можна зберегти культурну спадщину з використанням сучасних цифрових інструментів. Той інструментарій, який ми закладаємо у міжнародні публікації, має здатність до масштабування в інших територіальних громадах. Якщо відкинути специфіку окремих об’єктів культурної спадщини, саму ідею може використати будь-яка громада, особливо в прифронтових регіонах», — пояснює Олег Заярний.
У статті науковці пропонують комплекс практичних рішень для збереження культурної спадщини, серед яких:
- створення цифрових архівів історичних матеріалів;
- формування електронних карт музеїв та пам’яток;
- розробка віртуальних екскурсій;
- використання захищених хмарних сховищ для збереження цифрових копій;
- інтеграція цифрових культурних ресурсів у міське планування;
- забезпечення відкритого доступу до цифрової спадщини як для мешканців громад, так і для дослідників та всіх, хто цікавиться історією України.
Автори підкреслюють, що цифрові технології не можуть повністю замінити реальні історичні пам’ятки, однак вони здатні зберегти знання про них, документувати їхній стан та зробити культурну спадщину доступною навіть після фізичних руйнувань.
Окрім аналізу міжнародного досвіду та сучасних цифрових практик, автори провели емпіричне дослідження: опитали 312 жителів Запоріжжя та провели експертні інтерв’ю з містобудівниками, фахівцями з культурної спадщини та спеціалістами у сфері цифрових технологій.
Результати свідчать про високий рівень підтримки серед громадян ідеї інтеграції цифрових меморіальних проєктів у процес післявоєнної відбудови міста. Водночас дослідники звертають увагу на необхідність ширшого залучення мешканців до створення та наповнення таких цифрових ресурсів.
Стаття пройшла міжнародне подвійне анонімне рецензування та була прийнята до друку польським науковим журналом, що входить до міжнародної наукометричної бази Scopus. Це означає, що результати українських досліджень стануть доступними для міжнародної академічної спільноти — науковців, істориків, музейників, урбаністів і фахівців із цифрової трансформації.
Водночас автори наголошують: головна цінність роботи полягає не лише у її науковій новизні, а й у практичності запропонованих рішень. Запропонована модель демонструє, як сучасні цифрові рішення можуть допомогти не лише документувати втрати, а й створювати основу для відновлення культурної спадщини та розвитку українських міст після перемоги.
