У Києві народний депутат Ярослав Юрчишин зустрівся з фіналістами конкурсу есе про ООН
У Києві відбулася зустріч фіналістів першого всеукраїнського конкурсу студентських наукових есе «Чи можливо вигнати Росію з ООН?», який Фундація Пилипа Орлика проводить спільно з Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Конкурс став частиною ініціативи #UnRussiaUN, покликаної залучити молодих дослідників до пошуку міжнародно-правових механізмів обмеження впливу держави-агресора в системі Організації Об’єднаних Націй.
Серія зустрічей із дипломатами та експертами
До фінального етапу журі відібрало чотирнадцять найкращих студентських робіт з різних куточків України. Саме для цих учасників організатори підготували серію зустрічей із дипломатами, політиками, юристами та експертами, які безпосередньо працюють із питаннями міжнародної безпеки та реформування світових інституцій.
Одним із гостей став народний депутат України, член парламентської делегації України в Парламентській асамблеї ОБСЄ Ярослав Юрчишин. Його зустріч зі студентами пройшла у форматі відкритої лекції та тривалої сесії запитань і відповідей, під час якої молодь мала можливість обговорити не лише тему конкурсу, а й сучасний стан міжнародних організацій, виклики для України та перспективи реформування глобальної системи безпеки.
Парадокс міжнародних інституцій
На початку зустрічі Ярослав Юрчишин запропонував студентам подивитися на діяльність міжнародних організацій без звичних стереотипів. Саме із простих запитань про ОБСЄ він розпочав розмову, показавши один із головних парадоксів сучасної міжнародної політики: держава, яка веде агресивну війну проти сусіда, досі залишається членом організацій, покликаних забезпечувати мир і безпеку. За його словами, післявоєнна система міжнародних інституцій створювалася на припущенні, що всі держави прагнуть миру, а тому виявилася недостатньо ефективною у протидії державам, які свідомо порушують міжнародне право.
Особливу увагу Ярослав Юрчишин приділив роботі Парламентської асамблеї ОБСЄ. Він розповів, як українська делегація домагається політичної ізоляції представників Росії, які виправдовують агресію, та пояснив, чому навіть за наявності санкцій міжнародні процедури залишаються надзвичайно складними. Окремо йшлося про необхідність очищення міжнародних структур від представників держав, які використовують їх як інструмент політичного впливу.
Дискусія про реформування ООН
Найбільший інтерес студентів викликала тема конкурсу — можливість позбавлення Росії місця в Організації Об’єднаних Націй. Один із фіналістів запитав, наскільки це питання сьогодні опрацьовується українською владою та парламентом.
Ярослав Юрчишин відповів, що в Україні існує чітке розуміння необхідності реформування системи ООН, однак мова йде не лише про Росію. За його словами, світ потребує такої моделі міжнародної безпеки, яка не дозволятиме державам-агресорам або тоталітарним режимам використовувати міжнародні інституції для блокування рішень чи прикриватися їхнім авторитетом. Водночас Ярослав Юрчишин наголосив, що реальні зміни неможливі без постійного суспільного тиску та міжнародної адвокації. Саме тому важливо, щоб молоді дослідники, юристи та дипломати вже сьогодні долучалися до вироблення нових підходів.
Дискусія не обмежилася лише ООН. Студенти ставили запитання про можливість створення нової міжнародної системи безпеки, перспективи розпаду Росії, вплив громадянського суспільства на державну політику, роль Китаю у світовій політиці та сучасні виклики для демократичних держав. Розмова тривала значно довше запланованого часу, що ще раз засвідчило високий рівень зацікавленості учасників конкурсу міжнародною тематикою.
Шлях від активізму до парламенту
Під час зустрічі Ярослав Юрчишин також поділився власним професійним шляхом — від громадського активізму та роботи в «Пласті» до участі в Революції Гідності, діяльності в громадському секторі, роботі над антикорупційними реформами та парламентській діяльності. Він наголосив, що саме активна громадянська позиція, постійне навчання та готовність брати відповідальність за зміни формують майбутніх лідерів держави.
Завершуючи зустріч, народний депутат закликав студентів не боятися амбітних цілей, критично мислити та пам’ятати, що саме нинішнє покоління української молоді має шанс формувати нову систему міжнародної безпеки. За його словами, сьогодні Україна вже не є лише об’єктом міжнародної політики — вона дедалі більше стає її активним творцем.
Конкурс «Чи можливо вигнати Росію з ООН?» став не лише академічним змаганням, а й майданчиком для діалогу між молодими дослідниками та практиками міжнародної політики. Такі зустрічі дають студентам можливість перевірити власні ідеї у фаховій дискусії та долучитися до формування рішень, які можуть вплинути на майбутнє міжнародного права і системи глобальної безпеки.
