Відкриваючи захід, програмна директорка Фундації Пилипа Орлика Ярина Ясиневич наголосила: Україна має не лише найбільший досвід протидії Росії, а й відповідальність допомогти партнерам і союзникам побачити її такою, якою вона є насправді.
Голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук підкреслив, що вивчення Росії сьогодні є питанням безпеки — і йдеться не лише про державу як таку, а й про російські середовища поза її межами.
«Вивчення Росії — це вкрай важливо. І знати ворога — одне з найважливіших, що ми зараз можемо робити. І вивчати не тільки ворога в Росії, а й ворога поза Росією — всіх тих “хороших руських”. Всі ці “Яшини” та “Кара-Мурзи” їздять по світу, створюючи ілюзію існування якогось іншого ліберального уряду — як це було після розпаду СРСР з Єльциним, і всі ми знаємо, до чого це призвело. Ми маємо не допустити повторення».
Окремо він звернув увагу на ініціативу unrussiaUN, яка ставить питання незаконного перебування Росії в ООН та Раді Безпеки ООН. За його словами, одним із завдань Фундації є привернення до цього уваги міжнародної спільноти, формування коаліції та послідовна робота для відновлення справедливості в міжнародному праві.
Ректор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, професор Сергій Квіт наголосив, що українська експертиза про Росію має спиратися на власний досвід, а не на зовнішні схеми пояснення. Він підкреслив, що проблема традиційної росистики полягає у спробах пояснювати Росію через раціональні моделі, які не працюють у її випадку.
«На Заході намагаються раціонально пояснювати нераціональні речі, але Росія тримається на міфологічній свідомості».
Сергій Квіт також зазначив, що вивчення Росії має ґрунтуватися на аналізі реальних процесів — у суспільстві, економіці та медіа, а також на розумінні ідентичності, яка визначає її поведінку.
Аналітикиня Центру ініціатив «Повернись живим», дослідниця російських еліт і спецслужб Марія Кучеренко зазначила, що російські студії в Україні вже стали не темою майбутнього, а практичною відповіддю на війну.
«Майбутнє російських студій в Україні не просто є — воно вже тут».
За її словами, сучасну Росію неможливо зрозуміти без аналізу силових структур, економічних інтересів і глобальних стратегій впливу, а український досвід протидії є важливим внеском у європейську і світову безпеку.
У дискусії також взяли участь Володимир Єльченко — дипломат, колишній постійний представник України при ООН, екс-посол України у США, та Ян Шір — чеський політолог, викладач Карлового університету, дослідник Росії, України та пострадянського простору.
Модерував розмову експерт Київського інституту національного інтересу Олександр Базар.
Підсумовуючи подію, програмна директорка Фундації Пилипа Орлика Ярина Ясиневич наголосила на важливості того, щоб розмова про Росію не залишалася лише в експертному середовищі, а ставала частиною формування нового покоління українських фахівців:
«Для нас важливо не лише досліджувати Росію, а й формувати нове покоління людей, які зможуть це знання застосовувати. Саме тому ми запускаємо конкурс есе “Чи можливо вигнати Росію з ООН?” як запрошення до фахової розмови. А ініціатива #unrussiaUN — це частина системної протидії Росії на міжнародному рівні».
Зокрема, йдеться про всеукраїнський конкурс студентських есе «Чи можливо вигнати Росію з ООН?», який Фундація Пилипа Орлика реалізує спільно з Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Аудіозапис заходу ви можете прослухати за посиланням: Rethinking Russia: як досліджувати екзистенційного ворога
