Олексій Потапенко — видатний живописець, графік і монументаліст, уродженець зруйнованого війною Вовчанська на Харківщині. Його серія «Хліби» — це тиха, але надзвичайно сильна медитація про хліборобську традицію, яка століттями формувала український характер, нашу ідентичність і стійкість. У цих роботах хліб постає як символ дому, родючості, болю втрат і водночас — надії на відродження.
Відкриття виставки відбулося 21 листопада, у вечір пам’яті жертв Голодомору. У межах події також було проведено історично-мистецький діалог «Свічка пам’яті».
А 19 грудня, під час нашого історичного діалогу «Іван Мазепа та Пилип Орлик: діалог історії й сучасності» — розмови про державотворчі постаті, дипломатичні традиції та європейський вибір України — цей простір наповнився ще більшою магією: сюди завітали пластуни з Вифлеємським вогнем миру, а нещодавно — маленькі гості з Montessori School з справжньою різдвяною казкою, костюмами, усмішками та самою Магією Різдва, яку неможливо зіграти, а тільки принести з собою.
Картини для експозиції надала Леся Кочергіна — за що ми їй щиро й глибоко вдячні. Саме такі виставки та події додають нашому простору особливої магії: тут історія Мазепи й Орлика, мистецтво, сучасність і живі емоції переплітаються, створюючи місце для роздумів, зцілення й натхнення. «Хліби» Олексія Потапенка нагадують, що навіть у найтемніші часи пам’ять народу, його коріння та надія продовжують жити — як той вічний хліб на українському столі.
